Моя любов до тебе не згасає!
Промінням сяє у твоїй красі.
Мов місяць у тумані виринає,
І мовби осінь постає в пітьмі.
Чарівні сльози капають невпинно,
з небес зривають листя в забутті
Моя любов мов чарівна перлина
загублена в троянди красоті.
Бо ти наповнюєш моє життя собою,
І лиш тобою я живу!
Твоє кохання збережу довіку,
І щастя наше в серці пронесу!

Дві половинки серця,
Блукають по землі,
Дві половинки серця,
Сумують у житті,
Сумують і не знають
Чи стрінуться колись,
Але любов несе їх
Крізь час на відстань сліз.

У місячні весняні ночі
Коли усе вже уві сні
Я знову бачу ясні очі -
Вони всміхаються мені.
Такі ранкові і привітні,
Як перший пролісок весни.
Серед юрби вони помітні.
Найкращі, над усе вони!
Вони всміхаються ласкаво,
А інколи такі сумні...
В них відображення яскраве -
Найкращі почуття твої.

Мій малесенький барбосик,
я тебе цілую в носик,
потім в ручки і животик,
я тебе КОХАЮ, котик!